Як оцінка життєвого циклу будівель змінює підхід до проєктування та вибору матеріалів

За даними звіту ООН з довкілля (UNEP) «Global Status Report for Buildings and Construction 2025-2026» на будівництво та експлуатацію будівель припадає майже 50% глобального видобутку матеріалів та 37% глобальних викидів вуглекислого газу. Тому при проєктуванні важливо враховувати не лише капітальні витрати на будівництво об’єкту, а і проводити аналіз його екологічного впливу протягом всього життєвого циклу.

Оцінка життєвого циклу (англ. Life Cycle Assessment (LCA) – це метод аналізу впливу будівлі, продукції чи послуги на навколишнє середовище на всіх етапах їх існування: від видобутку сировини і виробництва будівельних матеріалів до транспортування, використання та остаточної утилізації. LCA включає такі характеристики, як потенціал глобального потепління GWP, викиди у повітря, воду та грунт, використання енергії, споживання води та утворення відходів.

Методика оцінки LCA базується на діючих в Україні міжнародних стандартах ISO 14040 (загальні принципи) та ISO 14044 (вимоги та правила проведення). Оцінювання екологічних характеристик будівельної продукції та споруд зазвичай здійснюють відповідно до чинного в Україні європейського стандарту EN 15978, у якому життєвий цикл будівлі поділяють на чотири основні етапи:

LCA та проєктування

Застосування LCA під час проєктування будівлі дає можливість порівнювати матеріали не лише за ціною та теплотехнічними характеристиками, а й за їх сумарним екологічним впливом. Оцінка життєвого циклу дає змогу архітектору та конструктору ще на стадії проєктування бачити, як їх рішення впливають на вуглецевий слід будівлі та на основі отриманих даних приймати обгрунтовані коригування щодо зменшення цього впливу. Розрахунок допомагає запобігти додатковим витратам на внесення змін вже під час реалізації проєкту, а також дає змогу отримати більшу кількість балів при сертифікації за системами LEED, BREEAM та DGNB.

Для розрахунку LCA потрібен великий масив даних про характеристики та умови експлуатації матеріалів і конструкцій будівлі. Обрані будівельні матеріали повинні мати екологічні декларації продукції (EPD), які детально описують їх вплив на довкілля. Інтеграція LCA з інформаційним моделюванням будівлі (BIM) допомагає спростити збір цих даних, якщо виробник матеріалів заклав необхідну інформацію у BIM-модель. Наприклад, потенціал глобального потепління GWP, який розраховується в LCA і наводиться в EPD, також може зазначається у BIM-моделі.

Використання даних з інформаційної моделі дає змогу автоматично перераховувати глобальний вплив будівлі після внесення змін до проєктних рішень. Такий підхід скорочує термін підготовки проєктної документації та підвищує точність результатів, проте потребує високого рівня інтеграції програмного забезпечення та повноти даних у BIM.

Для проведення оцінки життєвого циклу будівлі існують як окремі програмні комплекси – від універсальних платформ (SimaPro, Sphera LCA, openLCA) до спеціалізованих будівельних програм (Athena Impact Estimator, Preoptima), так і вбудовані доповнення до Revit (One Click LCA, Tally, Beacon та ін.).

Вплив LCA на вибір будівельних матеріалів і конструкцій

При оцінюванні життєвого циклу будівлі перевагу отримують матеріали та конструкції, які мають низький параметр втіленого вуглецю (embodied carbon) на етапах виробництва, виключають мокрі процеси на будівельних майданчиках, мають тривалий термін експлуатації без потреби у заміні чи ремонті, легко замінюються без необхідності зупинки роботи готового об’єкта нерухомості, можуть повторно використовуватися, а також мають підтверджені екологічні показники в EPD.

У цьому контексті сталеві несні та огороджувальні конструкції мають перевагу над альтернативними матеріалами, наприклад бетоном, оскільки вони мають малу вагу, внаслідок чого зменшуються витрати на фундаменти та транспортування. До того ж сталь на 100% придатна до переробки, а металоконструкції, профнастили, сендвіч-панелі та фасадні облицювання можуть бути демонтовані та повторно використанні на іншому об’єкті.

Міжнародний досвід та українські реалії

LCA поступово стає не просто добровільним інструментом, а частиною обов’язкового регулювання будівництва в Європейському Союзі. У країнах ЄС та Великій Британії частина принципів та розрахунків LCA вже закладені у нормативні вимоги.

Директива ЄС про енергоефективність будівель EPBD (EU) 2024/1275 поступово вводить обов’язкову звітність про сукупний вуглецевий слід нових будівель протягом усього життєвого циклу. З 2028 року для великих новобудов (понад 1000 м²), а з 2030 року для всіх нових будівель показник GWP протягом життєвого циклу має заноситися до сертифікату енергоефективності будівлі.

В Україні поки немає нормативів, які б зобов’язували виконувати розрахунки LCA, тому наразі цей інструмент добровільний, який переважно використовують при роботі з міжнародними замовниками.

Водночас наказ Мінрозвитку України №168 «Деякі питання запровадження вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії» від 6 лютого 2025 року встановлює вимоги до енергоефективності для нового будівництва та термомодернізації. Документ створює передумови для поступово переходу від оцінки енергоефективності до оцінювання життєвого циклу будівлі.

Наразі український будівельний ринок перебуває у перехідному стані. Стимулом до системного впровадження LCA може стати курс на євроінтеграцію та повоєнна відбудова, оскільки міжнародні донори віддають перевагу тим проєктам, які відповідають європейським стандартам енергоефективності та сталого будівництва.

Українські компанії, які навіть без нормативних вимог перейдуть на застосування LCA-підходів на етапі розробки концепції проєкту, отримають такі переваги: нижчі експлуатаційні витрати, легкий і швидкий доступ до міжнародного фінансування, а також готовність до європейських вимог, які будуть поступово впроваджуватися в Україні.

LCA та LCC

Окремим видом аналізу життєвого циклу будівлі є Life Cycle Costing (LCC), який є логічним доповненням до оцінки LCA. Якщо LCA оцінює вплив на довкілля, то LCC – вартість володіння будівлею протягом усього життєвого циклу. Обидва аналізи використовують багато однакових вихідних даних і розглядають одні й ті самі етапи життєвого циклу. Вони є взаємодоповнюючими і показують інвестору скільки будівля коштуватиме та який вплив на довкілля матиме протягом усього життєвого циклу.

LCC дає змогу інвестору побачити реальну картину витрат та порівнювати альтернативні матеріали і рішення не лише за їх початковою ціною, а і зрозуміти, який з варіантів вигідніший у довгостроковій перспективі.