Андрій Озейчук, директор Rauta розповів про попит та основні зміни у будівельній галузі.
У 2025 році будівельний ринок України у грошовому еквіваленті зріс на 24% порівняно з 2024 роком і склав близько 248 млрд грн (€5,3 млрд). Це на 34% менше від показників 2021 року, коли будівельний ринок сягнув €8 млрд.
Основними сегментами для інвестицій у комерційну нерухомість залишалися складські, виробничі та торгові об’єкти. Найбільш привабливими для зведення нових будівель були Київська, Львівська та Івано-Франківська області.
Сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури є одним з найбільших і займає приблизно 20% будівельного ринку.
Суттєво зріс попит на системи для підвищення енергонезалежності будівель: генератори (+130%), інвертори та акумулятори (+50%), сонячні станції (+100%).
На ринку комерційного будівництва найбільше зростання показав сегмент сільськогосподарських будівель, який збільшився на 48%.
Попит на первинну житлову нерухомість залишався на рівні 2024 року.
Зростання вартості будівельних робіт та матеріалів у 2025 році уповільнилося до 15%, порівняно з 24% у 2024 році. Ціни на житлову нерухомість за рік збільшилися на 5-10%.
Найбільше зростання зарплат показали професії монолітника (+50%), геодезиста (+44%) та бетоняра (+38%).
Наразі на ринку не вистачає близько 30% фахівців будівельних спеціальностей. Це призвело до пришвидшення темпів зростання зарплат у будівельній галузі з 20% щорічно у 2022-2024 роках до 25-30% у 2025 році. Наразі легше знайти інженерно-технічного працівника, ніж кваліфікованого робітника.
Кадровий голод стимулює українські будівельні компанії шукати фахівців з країн Південної Азії. В Україні вже існують агентства, які спеціалізуються на пошуку, завезенні та офіційному працевлаштуванні іноземних працівників з Індії, Непалу, Бангладеш, Пакистану тощо.
Професійні навчальні заклади стикаються з недобором студентів на будівельні спеціальності, а також їх значним відтоком впродовж перших років навчання. У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового голоду та сповільнити відбудову України.
У 2025 році повноцінно запрацювала Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та був розширений її функціонал щодо подання декларацій відповідності продукції.
Повноцінно запрацював геопортал містобудівного кадастру, який надає відкритий доступ до основних даних містобудівної документації.
Влітку 2025 року почав працювати застосунок «Прозоре будівництво», який забезпечує автоматизований алгоритм технічної перевірки об’єкта під час його прийняття в експлуатацію, що підвищує прозорість процесу та мінімізує вплив людського фактора.
Оновлені вимоги до інклюзивності будівель і споруд у вигляді змін до ДБН В.2.2-40:2018, які вступають в дію з 1 квітня 2026 року та враховують кращі міжнародні практики для забезпечення доступності середовища всім користувачам.
Новий Закон України «Про публічно-приватне партнерство» створює прозорі правила залучення приватних інвестицій у відбудову шкіл, лікарень, доріг, інфраструктурних об’єктів тощо.
На початку 2026 року Верховна Рада прийняла Закон «Про основні засади житлової політики», який замінює старий житловий кодекс та покликаний створити інструменти вирішення житлових питань, а також запровадити прозорість і ефективність адміністрування.
