Rauta в Україні: шлях до відбудови

Rauta є провідною компанією з постачання і монтажу сендвіч-панелей та інших критично важливих будівельних матеріалів на українському ринку. На тлі серйозних потрясінь з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року компанія перелаштувала свою діяльність. 

Андрій Озейчук обіймає посаду директора Rauta з 2014 року та пройшов через важливі трансформації бізнесу. Раніше він обіймав посаду бізнес-директора напрямку комерційного будівництва фінського виробника будівельних матеріалів Ruukki Україна, де відповідав за продажі та маркетинг, закупівлі, логістику, дослідження та розробки продукції. Він має ступінь магістра ділового адміністрування Університету Карнегі-Меллона в Піттсбурзі, США та бізнес-школи MIM-Kyiv, а також ступінь магістра з будівництва та технологій виготовлення будівельних матеріалів Київського національного університету будівництва та архітектури. З 2017 року він обіймає посаду голови ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва.

Розкажіть, будь ласка, про Rauta.

Rauta постачає сендвіч-панелі, вентильовані фасади та швидкомонтовані будівлі на ринки України та ЄС.

З початком активної фази війни з росією наприкінці лютого 2022 року спостерігалося значне зниження попиту на продукцію Rauta. Водночас клієнти почали звертатися до нас із запитами на відновлення будівель, зруйнованих під час воєнних дій, оскільки ми вже мали глибоке розуміння технологій реконструкції. Повномасштабна війна змусила нас переорієнтуватися з постачальника матеріалів на повноцінного будівельного підрядника і до кінця 2022 року ми реалізували 7 проєктів з реконструкції. У 2024 році частка будівельних послуг у доході Rauta зросла до 45%.

Як компетенції Rauta сприяли розвитку напрямку реконструкції?

На початку 2022 року, коли роботи над великими будівельними проєктами були тимчасово призупинені, спеціалісти компанії розробили технологію зведення безкаркасних будинків із сендвіч-панелей, яку можна використовувати для надшвидкого будівництва одноповерхових житлових та комерційних будівель. Ще однією інновацією компанії стала технологія зведення багатоповерхових будівель із сендвіч-панелями у якості зовнішніх стін. Окрім прискорення будівництва, це рішення також дозволяє забудовникам отримувати близько 11% додаткового прибутку.

Які тенденції переважають на українському будівельному ринку?

Наразі попит на українському будівельному ринку залишається на відносно низькому рівні. У 2024 році обсяг ринку зріс на 9,5% у євро порівняно з 2023 роком, до 4,6 млрд євро.

Це все ще значно нижче рівня 2021 року, коли обсяг виробленої будівельної продукції сягнув 8 млрд євро. За позитивної динаміки зростання український будівельний ринок може за 4-5 років вийти на рівень 2021 року.

За останні три роки повномасштабного вторгнення вартість будівництва зросла на 70% у гривнях та на 24% у євро.

У 2024 році загальна площа нових комерційних будівельних проєктів зросла на 54% порівняно з 2023 роком. Готельна нерухомість продемонструвала найбільше зростання – 182% рік до року. В першу чергу це пов’язано з активним розвитком курортної нерухомості на заході України. У 2024 році основними сегментами для інвестування у комерційну нерухомість стали складські та торгові об’єкти, а також будівлі аграрного призначення. Сегмент складів зріс більш ніж удвічі, а торгових будівель – на 5%. Київська та Львівська області, які мають велике населення та вигідне розташування відносно основних транспортних шляхів, залишаються найбільш привабливими для зведення нових будівель.

Вакантність на ринку офісної нерухомості на рівні близько 25% змусила девелоперів уповільнити або призупинити розвиток нових проєктів у цьому сегменті. У Києві більшість новозбудованих бізнес-центрів складають об’єкти, спорудження яких було розпочато до повномасштабного вторгнення. У Львові, попри підвищений попит на офіси, у 2024 році було введено в експлуатацію на 75% менше нових офісних площ, ніж роком раніше.

Близько 20% будівельного ринку займає відновлення та захист об’єктів критичної інфраструктури.

Карта України, на якій показано п’ять регіонів та їхні найбільші міста.

З якими викликами стикається будівельний сектор України?

Брак кваліфікованого персоналу та високий рівень інфляції змушують роботодавців підвищувати зарплати та впроваджувати нові програми лояльності для співробітників. У середньому з 2022 по 2024 роки зарплати у будівельній галузі щорічно зростали на 20% у гривнях та 8% у євро.

Сьогодні українські будівельні компанії наймають літніх людей та жінок для виконання роботи, яка не вимагає значних фізичних навантажень: інженерів, виконробів, операторів будівельної техніки, водіїв та зварювальників.

У якому стані знаходиться ринок теплоізоляції?

У 2022 році ринок мінераловатної ізоляції зменшився на 19% у річному обчисленні в євро, але у 2023 році він показав зростання на 34%. Результат 2024 року показав зростання на 3% у євро, приблизно до 22 млн м².

У 2020–2024 роках частка імпортної мінеральної вати становила 17-20%.

Як міжнародні фінансові інституції впливають на діяльність Rauta?

Міжнародні фінансові організації та будівельні корпорації планують долучитися до відбудови та поступово заходять на український ринок, налагоджуючи співпрацю з державними органами та формуючи партнерські відносини з українськими будівельними компаніями. Оскільки ми добре знаємося на європейських вимогах та українських будівельних нормах, це робить Rauta надійним партнером у реалізації проєктів для іноземних інвесторів.

Наприклад, у 2023 році ми спроєктували та поставили конструкції для відбудови дитячого садка в Київській області, яка фінансувалася за рахунок гранту ЄС.

Як сектор будівельних матеріалів відповідає зобов’язанню України щодо нульового викиду до 2050 року?

1 вересня 2022 року в Україні набув чинності ДБН В.2.6-31:2021 «Теплоізоляція та енергоефективність будівель», який підвищив вимоги до енергоефективності огороджувальних конструкцій нових будівель у середньому на 28%. Це сприяє збільшенню застосування теплоізоляційних матеріалів.

Провідні українські виробники будматеріалів починають використовувати відновлювальні джерела енергії та переходять на технології, які не потребують використання викопного палива. Однак більшість підприємств зосереджені на виживанні.

Деякі забудовники, зокрема іноземні інвестори, заохочують виробників до декарбонізації, використовуючи у своїх проєктах матеріали з екологічними сертифікатами, такими як BREEAM або LEED.

Як держава може допомогти забезпечити збільшення житлового фонду та інфраструктури України?

Держава може стати замовником доступного житла та створити ефективні фінансові інструменти, які дозволять якомога більшій кількості людей мати змогу придбати або орендувати таке житло. Старий житловий фонд, налічує близько 45 тис. об’єктів, що складає до 80% усього житла. Впровадження програми його реновації може стати локомотивом розвитку повоєнної будівельної галузі.

Держава може залучати більше міжнародних інвестицій та грантів на відновлення та будівництво нових шкіл, лікарень та закладів дозвілля, а також на відновлення доріг, мостів та комунальних мереж. Спрощення дозвільних процедур та боротьба з корупційними складовими допоможуть зменшити собівартість будівництва, що сприятимуть більш активному залученню приватних інвестицій.

Після перемоги України яку тенденцію ви прогнозуєте на ринку теплоізоляції до 2050 року?

За оцінкою експертів Rauta, очікуваний попит на мінераловатні теплоізоляційні матеріали у період відновлення України складатиме близько 50 млн м²/рік. Сьогодні в Україні налічується 9 виробників мінеральної вати сумарною потужністю близько 35 млн м²/рік, які зможуть задовольнити до 70% потреб при відбудові.

Наразі компанії IZOVAT та Kingspan планують інвестувати у будівництво нових заводів з виробництва мінеральної вати в Україні сумарною потужністю близько 20 млн м²/рік. Реалізація цих проєктів дасть змогу практично повністю задовольнити внутрішній попит.

Андрію, дякую і слава Україні!

Героям слава!

Інтерв’ю провів Джейкоб Вінскелл

Global Gypsum & Light Building Materials

Переклад статті з оригінальної версії журналу