25 травня в ході круглого столу, присвяченого проблематиці будівельної галузі регуляторного характеру, Директор Rauta висвітлив проблеми ринку виробів з тонколистової сталі та поділився баченням щодо розвитку сегменту.
Круглий стіл «Залізний стандарт: металоконструкції між вчора і завтра», організований BRDO, об’єднав близько 100 експертів будівельного ринку, представників державних органів і профільних організацій в форматі дискусії, присвяченій реформуванню регуляторного поля сегмента сталевого будівництва.
Виступаючи перед учасниками круглого столу, директор Rauta, член Ради Директорів УЦСБ, Андрій Озейчук показав в порівнянні недосконалість українських стандартів на покрівельні та фасадні вироби з металу, а також ЛСТК на тлі гармонізованих європейських нормативів. «Повний перехід України на євростандарти у сфері виробництва і монтажу будівельних металоконструкцій дасть можливість споживачеві отримувати більш якісні, безпечні та довговічні вироби, а також значно прискорить впровадження сучасних технологій в будівельну галузь і інтеграцію України в європейське професійне співтовариство», – зазначив директор Rauta.
Відзначимо, що гармонізовані в Україні європейські стандарти ДСТУ EN на противагу вітчизняним нормативним документам дозволяють споживачам отримувати значно більш якісну продукцію. Наприклад, євростандарти ДСТУ Б EN 14782:2015 і ДСТУ EN 508-1:2015, що регулюють виробництво металочерепиці, низьких профнастилів і металевих фасадів дозволяють виробляти продукцію з прокату з мінімальним цинковим покриттям не нижче Zn 275 г/м2, в той час як в українських нормативах для металочерепиці цей показник взагалі не регулюється. У свою чергу, європейські стандарти на виробництво сендвіч-панелей, несучих профнастилів і ЛСТК регламентують застосування тільки високоякісних конструкційних марок сталі S 280 GD або S 350 GD, а українські нормативи дозволяють застосовувати у виробництві навіть марку 08 ПС з негарантованих межею плинності.
Підсумовуючи дискусію, Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зазначив, що Україна чітко визначила для себе європейський вектор розвитку і буде планомірно йти по шляху вдосконалення регуляторних механізмів норм і правил в європейському форматі.