1Сьогодні вітчизняний ринок металопрокату з покриттям знаходиться в непростому становищі. З одного боку, це засилля неякісного матеріалу, з іншого – великий відсоток присутності імпортного прокату.
Введення антидемпінгових мит на імпорт в Україну прокату з РФ і КНР, введення в дію ДСТУ 8802:2018, вихід на ринок нового вітчизняного гравця в сегменті металопрокату з полімерним покриттям вносять нові корективи в розвиток ринку.
За оцінками аналітиків Українського Центру Сталевого Будівництва (УЦСБ), споживання оцинкованого прокату за підсумками 2018 року збільшилось лише на 2%, отже, ще зберігається істотний розрив між максимальними обсягами, досягнутими в 2012, і фактичними показниками. При цьому, в кінці року обсяги імпорту різко знизилися, що пояснюється як сезонними факторами, так і початком антидемпінгового розслідування, а також можливим введенням національним регулятором попередніх захисних мит.
Протягом усього 2018 року вітчизняний оцинкований прокат займав близько 50% ринку, при тому, що за вказаний період обсяги споживання лише в січні опускалися нижче даного значення. Решта обсягу імпортувалася переважно з-за кордону: Європи – в середньому 15%, Китаю – 13% і Росії – в середньому 9%.
У структурі споживання в розрізі марок стали найбільшу частку займала сталь DX51 – 60% в діапазоні товщини 0,1-5 мм, найменші частки розподілилися між сталлю S220-280 – 1%, 08ПС – 5%, S320-350 – 6%.
Протягом всього року ціни на китайський імпорт оцинкованого прокату були значно нижче, ніж на прокат європейського і вітчизняного виробництва. Така вартість пояснюється тим, що китайська продукція має низькі якісні характеристики: лабораторні дослідження китайського оцинкованого прокату показують значення цинкового покриття від 20 до 40 г/м2, що, з одного боку, не відповідає жодним стандартам і вимогам, а з іншого – суттєво підриває імідж оцинкованого металу на ринку. Термін служби такого матеріалу – не більше 3-5 років. Для порівняння, в Європі застосування прокату з товщиною цинкового покриття менше 200 г/м2 в будівництві обмежене нормативними актами. У деяких країнах допустимий поріг ще більш жорсткий – 275 г/м2.
Зростання ринку прокату з полімерним покриттям за підсумками 2018 року склало 16%, при цьому обсяги споживання досягли історичних максимумів в основному за рахунок істотного нарощування китайського імпорту.
Протягом минулого року виробництво вітчизняного прокату з полімерним покриттям займало в середньому близько 5% від загального ринку. Китайська продукція як і раніше домінувала на внутрішньому ринку. І, незважаючи на зростання ринку в цілому, обсяги виробленої вітчизняної продукції дещо знизилися.
У структурі споживання прокату з полімерним покриттям домінувала сталь DX51 – 65% від загального обсягу, сталь S220-280 займала близько 14%.
Різниця в ціні між вітчизняним та китайським прокатом з полімерним покриттям, починаючи з серпня і до кінця року, збільшилася на 50%. У той час як більша частина імпорту з Китаю продовжувала залишатися низької якості по ряду ключових ознак: товщина цинкового покриття залишається від 15 до 30 г/м2, товщина полімерного покриття від 10 до 15 мк. При цьому мінімальні вимоги значень складають: 140 г/м2 (при наявності 10-річної гарантії від постачальника прокату) і 25 мк полімерного покриття.
Говорячи про перші показники ринку металопрокату з покриттям поточного року, варто відзначити деяке їх просідання. При цьому картина в кожному сегменті має свої відмінності в динаміці. Так, за даними УЦСБ в першому півріччі 2019 року споживання оцинкованого прокату практично залишилося на тому ж рівні, що і в аналогічному періоді 2018 року, і склало 144 тис. т. Але змінилося співвідношення між імпортом і вітчизняним продуктом. За підсумками 6 місяців імпорт оцинковки трохи просів – -5% (59 тис. т в першій половині 2019 року проти 63 тис. т – в той же період 2018). Хоча якщо розглядати динаміку поквартально, то за перші три місяці споживання оцинкованого прокату скоротилося на 8% до аналогічного періоду 2018 року і склало 59 тис. т. Скорочення імпорту склало – 3%. Тоді як у другому кварталі імпорт оцинковки виріс на 11% – до 33 тис. т.
Дане підвищення обсягу імпорту, на думку експертів ринку, було обумовлено формуванням запасів на складах металотрейдерів перед введенням антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з Росії і Китаю.
Нагадаємо, остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п’ять років шляхом введення знімання остаточного антидемпінгового мита за ставкою: для виробників / експортерів товарів походженням з Російської Федерації – 47,57%; для виробників / експортерів товарів з Китаю – 22,78%. Слід зазначити, що мита, введені в Україні на імпорт оцинковки з Росії і Китаю, не поширюються на прокат з полімерним покриттям.
А ось споживання вітчизняного продукту за підсумками шести місяців показало зростання на 5%, що в натуральному вираженні склало 85 тис. т (в 2018 році в першій половині цей показник був на рівні 81 тис. т). При цьому, внутрішнє виробництво оцинковки в другому кварталі зросло на 23% – до 53 тис. т. У розглянутий період вітчизняний оцинкований прокат займав в середньому 59%, що свідчить про збільшення присутності його на ринку.
Для порівняння, за 6 місяців 2018 року – 56% від загальної частки ринку. Відносно географії імпортної складової частка споживання оцинкованого прокату з Китаю в середньому склала 8%. У другому півріччі очікується її подальше зниження.
Решта обсягу імпортувалася переважно з-за кордону: Європи – в середньому 13% і Туреччини – в середньому 15%.
Частка російської продукції в другому кварталі знизилася до 2%, хоча до цього протягом 2018 і першого кварталу 2019 років вона перебувала на рівні 8%. У червні російський імпорт знизився до 0,3% від загального обсягу і, з урахуванням введення мит, в подальшому не очікується зростання його частки.
У структурі споживання в розрізі марок стали більше половини займає сталь DX51, S220-350 – близько 10%, сталь 08ПС – 2%. Точну частку і найменування інших марок складно вказати через недосконалість статистичних даних.
Говорячи про структуру споживання оцинковки в розрізі товщини цинкового покриття, слід зазначити, що в першій половині поточного року діапазон товщини цинкового покриття 140-180 г/м2 продовжує займати найбільшу частку. При цьому, в першому кварталі відсоток присутності становив близько 75% від загального обсягу споживання (30% даного прокату імпортувалося з Росії), а в другому кварталі – 67%.
Частка оцинкованого прокату з товщиною цинкового покриття менше 60 г/м2 також коливалася протягом перших шести місяців: січень-березень – 8%, квітень-червень – 5% від загального обсягу споживання, при цьому, в розрахунках УЦСБ спирається на заявлені постачальниками дані, але в реальності якість цинкового покриття нижче.
Імпорт прокату з полімерним покриттям в першій половині 2019 року скоротився на 17% – до 65 тис. т. Однак, експерти ринку вважають, немає підстав стверджувати, що споживання настільки ж істотно знизилося. З огляду на невеликий обсяг внутрішнього виробництва сталі з полімерним покриттям, про споживання можна судити, оцінюючи не тільки обсяг імпорту, а й залишки на складах виробників і трейдерів. Швидше за все, зниження імпорту відбулося не через зменшення споживання, а переважно за рахунок скорочення залишків на складах.
Виробництво вітчизняного прокату з полімерним покриттям, в першій половині нинішнього року трохи збільшило свою частку і за підсумками другого кварталу займає близько 7% від загального обсягу ринку. При цьому поставки прокату з полімерним покриттям з Китаю склали 43%, а частка європейського імпорту показала в середньому 44%. Швидше за все, з урахуванням валютно-курсового чинника, імпортери продукції з Китаю будуть намагатися нарощувати обсяги поставок.
У структурі споживання прокату з полімерним покриттям домінує сталь DX51 – 65% від загального обсягу, сталь S220-280 займає близько 24%.
Зниження попиту частково пов’язано з тим, що в аналогічному періоді минулого року основні торговельні мережі, очікуючи зростання цін, почали заповнювати запаси продукції раніше традиційного старту сезону закупівель.
Як і раніше на ринку спостерігається стриманий попит на високоякісний продукт, що говорить про низьку культуру споживання в результаті «безконтрольності ринку», а також недосконалість фінансової системи, яка цілком могла б сприяти розвитку ринку в цілому. Хоча тут варто зазначити, що великий бізнес починає йти від дешевого матеріалу і ті ж аграрії, за оцінками експертів ринку, в поточному році зробили поворот в сторону більш якісного металу. Ту ж тенденцію відзначають і в роздрібному сегменті ринку. Кінцеві споживачі стали в меншій мірі виділяти ціну як вирішальну конкурентну перевагу при виборі постачальника.
До позитивних факторів, які впливають на ринок, можна віднести і сприятливі погодні умови, що внесли якісь корективи в сезонність, внаслідок чого, покращилися продажі.
На сьогодні в споживанні переважають реконструкція і реновація. Також відмічено деяке пожвавлення котеджного будівництва. Якщо ж дивитися на галузі, то зростання споживання металопродукції показують аграрії – в цей сектор є приплив грошей, пов’язаний з активною експортною діяльністю, як наслідок – інфраструктура аграрного сектору продовжує активно розвиватися, йде будівництво об’єктів для зберігання продукції та її доставки. Це і зведення нерухомості, пов’язане з інфраструктурою, будівництво барж для транспортування (перевалки) зерна з портових потужностей та інше.
Збільшення споживання металопрокату сталося і в транспортному машинобудуванні, в першу чергу – на вагонобудівних заводах, суднобудівних і судноремонтних підприємствах.
Вартість металопрокату до початку 2019 року, практично постійно показувала зниження. Це вносило невизначеність і споживачі не розуміли, чи буде розворот в бік різкого подорожчання, або тенденція до зниження продовжиться.
Так як метал – це біржовий товар і ціновий фактор має важливу роль в прийнятті рішень, то багато інвесторів і замовники, боячись зрушень в ціні і зміни ситуації, довгий час не запускали проекти.
Ще одне невиправдане сподівання – на початку року очікуваний обсяг фінансування проектів з боку бюджетних організацій не підтвердився, що теж скоротило обсяги споживання металопрокату.
На вітчизняному ринку металопрокату з покриттям гостро стоїть проблема фальсифікату, в результаті чого український споживач часто виявляється обманутим. Його наявність в Україні настільки вагома, що він має вплив не тільки на сам ринок, а й на поведінку гравців.
На сьогодні просування фальсифікату сконцентровано навколо словосполучення «якщо пошукати, то можна знайти дешевше». На жаль, ці слова мають вплив на споживача, і він готовий знехтувати якістю на благо вигідної ціни. І лише «набивши велику шишку», яка при цьому сильно вдарила по кишені, повертаються до співпраці з перевіреними гравцями ринку, виробниками і дилерами. Але число таких покупців, як показує практика, не більше половини. Решта ж надалі вибирають інші альтернативні матеріали. Ускладнює ситуацію з фальсифікатом поширена практика підміни якісної сировини на більш дешеву, з меншою товщиною підкату і низьким вмістом цинку. Особливо часто це зустрічається в тендерних закупівлях, коли нехтується явна невідповідність ціни і характеристик металу, заявлених постачальником і діє принцип «у кого дешевше».
Більш того, у багатьох випадках постачальники пропонують фальсифікат із заводським маркуванням. Але це не гарантує захист від вигорання, передчасної корозії або відшаровування полімерного покриття. У таких випадках важливо звертати увагу клієнтів на наявність сертифікатів якості та гарантійних термінів експлуатації. А ще краще – залучити фахівців для проведення контрольних замірів товщини і цинкового покриття як зразків металу, так і готової продукції – для підтвердження якості покриття з використанням сучасних імпортних цифрових приладів.
Безсумнівно, в таких реаліях ринку дуже складно працювати тим компаніям, які використовують якісний метал. Будемо сподіватися, що з активним впровадженням стандарту ДСТУ 8802:2018 «Вироби з тонколістової сталі із захисно-декоративним покриттям для будівництва. Загальні технічні умови» ситуація на ринку металопрокату з покриттям зміниться в кращу сторону і з’явиться можливість для всіх учасників ринку тонколистового прокату конкурувати на чесних і прозорих умовах.
Нагадаємо, 26.07.2018 вступили в силу положення про обов’язкову відповідність будівельної продукції вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд. ДСТУ 8802:2018, як Регламентні технічні умови (РТУ) для таких типів продукції, як металочерепиця, профнастил, стінові касети і фальцеві панелі, визначає вимоги, яким повинна відповідати зазначена продукція.
Діючі Технічні умови (ТУ) виробників не можуть погіршувати вимоги базових РТУ. Виробники зобов’язані підтверджувати відповідність своєї продукції чинним вимогам шляхом декларування відповідності її характеристик вимогам базових Регламентних технічних умов, а точніше, стандарту ДСТУ 8802:2018.
Для підвищення довіри і більш професійної підготовки виробник може залучити орган з оцінки для отримання сертифікату відповідності на свою продукцію, але декларування в будь-якому випадку є обов’язковим. Це буде сприяти підвищенню відповідальності виробників.
Ряд компаній вже прийняли рішення про маркування кожного рулону відповідно до вимог ДСТУ із зазначенням назви, виробника, параметрів, матеріалів, типу і товщини. А поки ринок тільки рухається в даному напрямку, Замовникам варто ретельно перевіряти упаковку, супровідні документи і мати справу тільки з офіційними дилерами.
За попередніми прогнозами, 2019 рік покаже помірне зростання продажів (на рівні 3-4% в порівнянні з минулим роком). І хоча в цьому році не очікується значних вливань в економіку з боку приватних інвесторів, за винятком агросектора, промислове виробництво і будівельна галузь, на частку якої припадає не менше 60% споживання, зростають. Також ринок підтримає введення в експлуатацію об’єктів альтернативної енергетики, яка, як і в попередній період, продовжить своє зростання.
Але більше очікувань відносять до 2020 року. При цьому основу зростання знову складуть інженерні споруди та нежитлові будівлі, в яких активно застосовуються сендвіч-панелі і вентильовані фасади. Чималі обсяги споживання прокату будівельного призначення може освоїти реновація житла. Але це лише після вдосконалення законодавства в цій галузі.
Якщо говорити про цінову ситуацію, то прогнозується, що ціни 2018 року будуть зберігатися і протягом 2019. Введені мита приведуть до збільшення завантаження локальних виробників і зростання поставок їхньої продукції на внутрішній ринок. Частина обсягу китайського прокату замістять внутрішні виробники, а ще частина – альтернативні експортери. Швидше за все, це буде Туреччина, Корея, Індія та країни Європи.
Великий потенціал для збільшення ємності сьогодні має внутрішній ринок прокату з покриттям. Про це свідчить те, що Україна значно відстає від своїх сусідів по споживанню прокату на душу населення. При цьому поточні потреби українського ринку забезпечуються переважно за рахунок імпорту.
Прогнозується зниження частки фальсифікату. Правда, відчути це ринок зможе в подальші періоди, можливо, в наступному сезоні. Сьогодні його ще досить багато в наявності, так як частина виробників тримають досить великі склади рулонів, а також є запаси у трейдерів.
Джерело: КАПбудівництво
