За останні роки Україна пережила кілька спадів бізнесу, який відчув на собі весь ланцюжок наслідків падіння ринку і продажів, і виробники металоконструкцій для будівництва не стали винятком.
Однак зараз ми спостерігаємо велику кількість сигналів про поліпшення економічного стану будівельного ринку та економіки країни в цілому. Зараз ми на низькому старті. Сьогодні нам дуже важливо зрозуміти чи готовий ринок металоконструкцій до цього старту. Чи готовий він до підйому, до збільшення попиту і чи може він запропонувати нові продукти, бути ефективним в нових реаліях. На ці та інші питання ми спробували відповісти далі в статті.
Варто почати з того, що світова фінансова криза вдарила по Україні значно сильніше, ніж по інших країнах. З 2011 року світові ціни на сировинних і продовольчих ринках катастрофічно падали, а українська економіка переживала етап стагнації. Відповідно, через низьку насиченість економіки грошима, інвестори не вкладали в нерухомість. А високі ставки по кредитах обмежували можливості підприємств акумулювати ресурси для забезпечення фінансування довгострокових інвестиційних проєктів. В результаті, з 2008 до кінця 2013 року зниження обсягів будівництва склало близько 75%. При цьому, попит в промисловому секторі практично знизився до нуля.
Єдиним сектором, що демонстрував стабільний розвиток в умовах перманентних економічних криз, був агропромисловий комплекс, питома вага якого в структурі ВВП збільшилась з 7,4% в 2010 році до 11,9% в 2015, тим самим витісняючи промисловість, торгівлю і будівництво. Наприклад, на частку будівельної галузі до кінця 2015 року припадає трохи більше 2% ВВП. Для порівняння, в країнах ЄС цей показник становить близько 7%. Такий показник Україна мала лише в 1990 році, і він перебував на рівні 8%. Це говорить про те, що за роки нашої незалежності питома вага будівництва в структурі ВВП зменшилась в три рази.
На міжнародному ринку, на жаль, теж є недоробки. За умовами ведення будівельної діяльності Україна посідає середні або нижні позиції в світі. Так, за показниками міжнародної консалтингової компанії Jones Land La Salle прозорість ринку нерухомості Україна до 2016 року опустилася на 29 позицій, в порівнянні з 2010 роком і знаходиться нині на 75 місці з 109 країн, що розглядаються в рейтингу. Маючи такі показники, вітчизняний ринок будівництва автоматично переходить в категорію ринків з низькою прозорістю.
Більш радісно виглядає ситуація в питанні отримання дозволу на будівництво. За 2010-2016 роки Україна змогла піднятися з 179 позиції до 140, за рахунок скорочення кількості процедур (з 19 до 10), часу їх проходження (з 374 до 67 днів), а також 30% скорочення їх вартості. Однак в Україні залишаються вкрай погані показники за вартістю дозвільних процедур, яка становить 15,2% від вартості будівництва, в той час як в Європі – трохи більше 4%.
Що стосується сегментної структури вітчизняного будівельного ринку, то житлове будівництво розвивається більш стабільними темпами в порівнянні з нежитловим. При цьому переважна більшість нового житла вводиться в міській місцевості (близько 77%). Ще однією особливістю вітчизняного сегменту житлового будівництва є те, що у нас досить низький показник рівня забезпеченості житлом населення країни. Наприклад, для досягнення рівня Польщі Україна потребує додаткових 93 млн м2. Це дає розуміння того, що ринок житлової нерухомості буде і далі зростати.
Щодо сегменту нежитлового будівництва, то тут досить велика питома вага належить реконструкції і розширенню. Найбільш стабільно, по 50-60 тис. м2 на рік, реконструювалися будівлі сільськогосподарського призначення та торгівлі. Що стосується тимчасово припинених та заморожених об’єктів – це досить цікавий сегмент для сталевої галузі, щоб запропонувати свою продукцію і послуги. Проаналізувавши всі об’єкти, які значаться в програмі «недобудови», можна побачити, що в основному це нульовий цикл (близько 80%). При цьому, найбільш часто і з істотним відривом припинялося або заморожувалося будівництво промислових будівель і складів.
Як вже згадувалося раніше, порівняно стабільно розвивається в Україні сільське господарство. До 2014 року саме агропромисловий комплекс стабільно створював попит в будівництві. З 2015 року ця галузь перестала реінвестувати свої кошти в новий вид нерухомості для своїх потреб. Але, будемо сподіватися, що це тимчасово, так як ця галузь цікава для будівництва й доволі металомістка.
У регіональному розрізі лідерами за обсягами будівельних робіт з істотним відривом є м. Київ та Київська область, але до військового конфлікту на сході країни (до 2013 року) значні обсяги будівництва як у фізичному, так і в грошовому вираженні вводилися в Донецькій області.
Що ж за результат по ринку будівництва: сьогодні зберігається низький рівень забезпеченості житловими і торговельними площами населення України, високий ступінь зносу основних засобів і велика кількість припинених об’єктів будівництва, що вказують на високий потенціал зростання ринку. Безумовно, при інтенсивному припливі інвестицій будівельний ринок почне показувати позитивну динаміку розвитку.
Всі пам’ятають, що 2010-2013 роки були досить складними, але терпимими. У 2014 році було значне падіння, яке продовжилося і в 2015. Як результат – дворазове скорочення рівня виробництва металоконструкцій. За 2011-2016 роки у нас серйозно просіли як загальнобудови, так і резервуари. Найгірша ситуація з мостами і секціями мостів. До 2015 року їх виробництво впало майже в три рази.
Зростання попиту на вироблені металоконструкції в Україні спостерігався тільки в 2012 році на 1,6% за рік. На даний момент, за оцінками фахівців галузі, ми вже пройшли дно і почали рости. Результати перших трьох кварталів 2016 року у 80% відповідають річному рівню 2015 року та складають 52 тис. т. А якщо екстраполювати ті показники, що ми маємо зараз і на 4 квартал, то 2016 рік покаже зростання ринку.
Скорочення обсягів виробництва викликало симетричне зменшення кількості виробників. При цьому, вплив на ринок груп виробників за розміром річного обсягу виробництва в різні періоди було різним. У 2010-2013 рр. спостерігалося посилення ролі великих виробників металоконструкцій з обсягом випуску понад 5 тис. т на рік. Частка цих підприємств збільшилася з 37% в 2010 році до 43% в 2013, а їх кількість зросла з 7 до 10 відповідно.
Однак згортання великих будівельних проєктів і загальне скорочення ринку будівництва стало причиною зниження обсягів виробництва великих гравців і посилення ролі дрібних виробників. Хоча тут варто зазначити, що у розглянутий період кількість всіх трьох груп тільки падала, ніхто не зростав, але при цьому вона була несумірна. Великих компаній стало менше, хоча маленькі теж падали. Але якщо Переглянути на процентне співвідношення присутності на ринку цих трьох груп, то маленькі компанії зберегли свою частку ринку. Цьому сприяло і падіння обсягів робіт на вітчизняному ринку, і ціновий тиск. Адже в момент посилення конкуренції замовник починає жорстко диктувати ціну і починається видавлювання великих виробників. Відповідно це впливає на якість продукції. На даний період в Україні діє лише 60% заводів від числа тих, що виробляли металоконструкції в докризовому 2013 році.
Повертаючись до ситуації споживання металоконструкцій на внутрішньому ринку, варто розглянути таку складову як імпорт. Тут досить цікава картина. Якщо ми подивимося на показники 2011 року, то побачимо, що в Україні ввозилося близько 19 тис. т металоконструкцій. Після того як минуло 2-3 роки ситуація кардинально змінилася і частка імпорту в балансі ринку металоконструкцій скоротилася. Наприклад, в 2014 році в Україну було імпортовано близько 6 тис. т, 2015 – 2 тис. т. Це говорить про те, що внутрішній ринок практично повністю перейшов на вітчизняну продукцію. На жаль, в 2016 році кількість імпорту зросла в два рази і це говорить про недоробку українських гравців ринку металоконструкцій.
І тут буде доречно більш детально поглянути на ті сегменти, де представлена найбільша частка імпорту. Перш за все, це імпорт металоконструкцій в складі технологічного обладнання, що поставляється на українські підприємства, особливу частину якого займає обладнання для таких напрямків як: сільське господарство, переробка продуктів харчування, логістика та інше. Одним з варіантів заміщення імпорту вітчизняною продукцією в даному сегменті є встановлення партнерських зав’язків з провідними постачальниками подібного обладнання і пропонувати їм такі речі в Україні. Також є певний обсяг поставок, який робиться міжнародними компаніями для своїх потреб. Наприклад, об’єкт-укриття, який нещодавно був запущений в Чорнобилі. В ході робіт на даному об’єкті використовувалися металоконструкції з Італії та Польщі. Основна причина – будівництво фінансувалося європейськими коштами і іноземним інвесторам комфортніше працювати з тими постачальниками, з якими вони працюють давно. Українські виробники металоконструкцій були задіяні тут в невеликих обсягах. Цей та інші приклади ще раз доводять, що вітчизняним виробникам потрібно переглянути маркетингові підходи і зрозуміти, як утримати і захистити ринок від імпорту.
Щодо проблем, які присутні на українському ринку металоконструкцій, то тут варто виділити кілька основних: в Україні не вистачає власного виробництва метизів і хорошої фарби, фасонного прокату європейської якості, цинкування. Сьогодні ціна на українське цинкування в два рази вище в порівнянні з ціною поза Україною. «Пробуксовує» використання металоконструкцій з високоміцних сталей. Справа в тому, що зі стандартною та дешевою сталлю на щільному ринку працювати можуть всі. А замовник, намагаючись заощадити, не завжди в змозі оцінити переваги високоміцних сталей, які в тонах коштують дорожче, але вони легше, а значить, їх треба менше в конструкціях. Всі звертають увагу на вартість одиниці, забуваючи про вартість проєкту в цілому. Переконливим прикладом тут можуть бути зарубіжні замовники. Якраз вони це дуже добре розуміють і хочуть працювати лише з високоміцною сталлю. По-перше, такі конструкції зменшують витрати на фундамент і транспортування, а, по-друге, вони дають високу корозійну стійкість навіть без покриття.
Також, розвитку ринку металоконструкцій заважає відсутність фінансових послуг. Виробники не встигають заробити, як у них вже сформовані податкові зобов’язання авансом. При цьому банківські кредити, на рівні 22% річних, непосильні. Як можна витримати кредитні 22%, якщо норма прибутку (планових накопичень) на рівні 6-8%? Для цього треба лімітувати банки, хоча б на кредитування оборотних коштів, на рівні 2-3% річних.
Сьогодні на ринку сильно відчувається дефіцит кадрів. Якщо раніше ми були розбещені в цьому питанні, то зараз підбір висококваліфікованих працівників – велика проблема. Ну і, звичайно ж, нормативні бар’єри. Перш за все, потрібно скасувати держрегулювання середніх зарплат і кошторисних норм. Вони завжди відстають від ринку, а значить, гальмують його розвиток. Функція держави повинна полягати в ціновому моніторингу, мета якого – розуміти ринковий рівень цін для об’єктивної оцінки вартості пропозиції на тендері.
До всього перерахованого, варто додати нестабільність цін на металопрокат. Нажаль, вітчизняний ринок металопрокату сильно прив’язаний до світового. В нас немає інституту стокхолдеров і трейдерів. У той час як в Європі і на інших ринках статисти є певним інструментом згладжування цінових коливань на металопрокат і в якійсь мірі вони захищають виробників металоконструкцій від ринкових впливів. Ще одна проблема – вартість енергоресурсів. Вони явно завищені (вище ніж в країнах Європи та СНД). Ну і, звичайно ж, список буде неповним, якщо ми не згадаємо перехід ринку на європейські норми. Сьогодні ми якось повільно і невпевнено рухаємося в напрямку впровадження європейських будівельних норм в практику. Але, будемо сподіватися, що ці та інші проблеми скоро вирішуватися.
Україна – це країна з серйозним промисловим потенціалом. У нас є що показати на зовнішніх ринках. Ми здатні виробляти конструкції високої якості і при цьому ціни нижче, ніж в Європі, і це наша конкурентна перевага, якою ми повинні користуватися. Завдяки своєму вдалому розташуванню поблизу основних ринків збуту, практично повному виробничому циклу металоконструкцій, кваліфікованій робочій силі і хорошій сировинній базі, Україна може стати «Китаєм» для Європи. А з урахуванням того, що епоха дешевого китайського металу закінчується, це стає реальним.
У період 2011-2013 років виробники металоконструкцій активно нарощували обсяги експорту. З втратою ключових ринків збуту – російського і білоруського – Україна втратила більше половини обсягів поставок на зовнішні ринки. Однак рівень експорту лише перших трьох кварталів 2016 року вже досяг річного рівня 2015 року, що свідчить про відновлення вітчизняних експортоорієнтованих підприємств і перші позитивні результати зміни географічних векторів зовнішньої торгівлі. Також це підтверджує, що багато компаній обрали шлях експортного розвитку.
З точки зору географічного розподілу експорту в 2015 році Україна все ще мала високу частку поставок металоконструкцій в Росію – їх загальний обсяг становив 1,7 тис. т за рік, що в процентному співвідношенні склало 21%. Однак уже в 2016 році на даний ринок було експортовано лише 200 т (3%). Разом з тим, вітчизняні виробники нарощували поставки в європейські країни, перш за все, до Польщі та Молдови. В результаті, за підсумками ІІІ кварталу 2016 року дві позначені країни стали ключовими напрямками експорту металоконструкцій нежитлових будівель.
Більше третини із загального обсягу експорту всіх видів металоконструкцій за 2016 рік припало на Ізраїль. Раніше цей ринок не був настільки великим споживачем і дана ситуація виникла за рахунок великого контракту одного з українських виробників на поставку в цю країну резервуарів в обсязі 2 тис. т.
Якщо ж аналізувати український експортний ринок металоконструкцій за видами металоконструкцій, то до 2015 року левова частка поставок належала резервуарам. У 2015 році переважали будівельні металоконструкції нежитлових будівель, а ситуація в частині резервуарів була трохи інша. В Україні кілька виробників резервуарів, один з яких залишився на території конфлікту, що і стало однією з причин зниження поставок. Але в 2016 році цей сегмент знову показав зростання, так як інші виробники змогли наростити потужності, що і обумовило позитивну динаміку.
Що ж ми маємо в сухому залишку по зовнішньому ринку металоконструкцій України: будівельний ринок України в невисокому ступені залежить від зовнішніх поставок металоконструкцій, обсяги яких скорочувалися більшу частину періоду і мали проєктний, ситуативний характер. На даному етапі обсяги поставок в європейські країни відносно низькі. Для порівняння в Росію в 2011-2013 роки Україна поставляла по 5,5 тис. т металоконструкцій на рік. Для досягнення таких показників в напрямку Польщі Україні необхідно наростити існуючі обсяги поставок в 5 разів. Але хоча обсяги експорту в абсолютних показниках сьогодні невеликі, тренд є, він стійкий і є позитивна динаміка. Експортний напрямок важливий, хоча він не може забезпечити нам переважну частку у виробництві, потрібне і пріоритетне.
Зростання ключових показників будівельної галузі, що спостерігалось з початку поточного року, та збільшення фізичних обсягів експорту металоконструкцій вказують на те, що стрімке трирічне скорочення ринку металоконструкцій в 2016 році припинилося, а обсяги виробництва не нижче показників 2015.
І хоча зазначене відновлення в 2016 році не можна вважати стійким з огляду на збереження багатьох макроекономічних чинників ризику, на думку провідних фахівців ринку, зростання неминуче. За їх словами, ми зараз знаходимося на низькому старті.
Підтримку споживання металоконструкцій може надати збільшення обсягів експорту, зокрема в європейські країни, а також споживання металоконструкцій агропромисловим комплексом, розвиток якого забезпечується державною підтримкою в найбільшій мірі серед інших секторів економіки. Особливу увагу, при цьому, вітчизняним виробникам металоконструкцій потрібно звернути на заміщення імпортних закупівель резервуарів українськими аграріями продуктами власного виробництва.
Коментар фахівця
Андрій Озейчук, директор, Rauta
Сьогодні ми спостерігаємо певне пожвавлення на ринку будівництва швидкомонтованих будівель, зокрема, в сегментах аграрного та торгового призначення. Особливістю 2016 року стало збільшення попиту на невеликі об’єкти площею до 5 тис. м2. При цьому замовники почали більш уважно ставиться до вибору якості матеріалів і надійності будівельних компаній.
Найкращою технологією для зведення невеликих комерційних об’єктів є система будівництва на основі легких сталевих тонкостінних конструкцій, яка при оптимальних витратах дозволяє отримати мінімальні терміни і високу якість будівель. Варто зазначити, що відмінною рисою ЛСТК є цинкове покриття, що забезпечує довговічність експлуатації будівлі навіть в умовах агресивного середовища. Завдяки легкій вазі такі конструкції можна монтувати без використання крану, що значно здешевлює процес будівництва.
Нещодавнє підвищення вартості енергоресурсів призвело до того, що при виборі огороджувальних конструкцій замовники в більшості випадків застосовують найбільш енергоефективні фасадні і покрівельні матеріали, такі як сендвіч-панелі і вентильовані фасади. Так, тільки в 2016 році споживання сендвіч-панелей в Україні зросло більш ніж на 15%. При цьому з метою мінімізації ризиків при будівництві, замовники все частіше обирають послугу комплексної поставки з проєктуванням та монтажем конструкцій.
Європейський вектор розвитку дозволяє українським компаніям впроваджувати кращі світові практики, а також сприяє приходу іноземних інвесторів в нашу країну. При сприятливих умовах розвитку економіки України в середньостроковій перспективі можна очікувати бурхливого розвитку будівельної галузі, що спостерігався в період 2004-2008 років.
Коментар фахівця
Михайло Штомпель, генеральний директор, Центр Каркасного Будівництва
Стратегія у нас одна – реалізувати проєкт, якомога швидше і якісніше. Ми зайняли активну позицію в усіх аспектах роботи: в навчанні персоналу, в просуванні продукції, в застосуванні інновацій у виробництві, в залученні людей на виробництво.
У сьогоднішній ситуації на ринку виграє та компанія, яка буде виявляти себе найбільш активно і спробує поламати стереотипи, наприклад, використовує нову технологію, переконає клієнта застосувати нестандартне рішення, вийде на новий ринок збуту.
У цьому ключі, хочеться звернути увагу на схему роботи нашої компанії. Спочатку ми поставили перед собою мету поставляти повнокомплектні сталеві будівлі з повним спектром сервісу: проєктування, виготовлення і монтаж не тільки металоконструкцій, а й огороджуючих конструкцій. Замовнику цікаво отримати максимум послуг в одному місці: запроєктувати, виготовити, привезти, змонтувати, обшити і накрити будівлю. Більшість українських компаній, розуміючи, що це дуже складний процес, відмовляються працювати в даному напрямку. Адже в штаті потрібно тримати фахівців, що досконально володіють технологією, навчати продавців грамотно доносити комплексний продукт, забезпечити систему монтажу та інженерно-технічний супровід проєкту. Зауважу, що в Європі весь бізнес працює «комплексно», маючи при цьому дуже високу маржинальність до 30%. В Україні сьогодні прибутковість виробника металоконструкцій в середньому становить від 3 до 7%. Результати такого підходу себе виправдали, і в цьому році зростання в обороті у нас склало 37% і близько 30% – у виробництві.
Отримуючи готові конструкції, в першу чергу замовники, особливо європейські, звертають увагу на упаковку і якість покриття. У цьому контексті вітчизняним виробникам варто інвестувати, в тому числі, в напрям підготовки поверхонь, використання дробеструменевого очищення, високоякісне обладнання по нанесенню лакофарбового покриття та упаковку.
Коментар фахівця
Юрій Карпенко, генеральний директор, Основа
У 2016 році ми відчули тенденцію пожвавлення будівельного ринку. Якщо в 2014-2015 роках будівельний ринок вмирав, було дуже мало замовлень, то в 2016 році галузь перейшла в режим «пожвавлення». Наші продажі практично подвоїлися в порівнянні з минулим роком. Хоча нові замовлення відчувають проблеми з фінансуванням і не зрозуміло, чи будуть вони закінчені.
В наступному році ми припускаємо зростання замовлень на металоконструкції, особливо в сегменті інфраструктурних об’єктів, на які останнім часом збільшилася кількість запитів. Наприклад, в сегменті малих сухопутних мостів на 2017 рік вже сьогодні можна прогнозувати майже п’ятикратне збільшення попиту, а сталь в цих спорудах присутня практично скрізь. Також в 2017 році будуть продовжувати будувати торговельні будівлі і дрібні об’єкти для розвитку сільського господарства – логістичні склади, потужності з переробки агропродукції, портові термінали. А якщо вдасться звільнити східний регіон країни, тоді з’явиться велика кількість відновлювальних робіт.
Щодо експортного напрямку, то сьогодні ми розвиваємо мережу за кордоном, шукаємо партнерів і постачальників. На жаль, у багатьох питаннях Україна значно відстає від розвинутого світу. Виробничники зараз націлені на освоєння експорту, а в країні навіть не налагоджені логістичні зв’язки. Наприклад, ми нещодавно зіткнулися з неможливістю транспортувати негабаритні металовироби в порт Хайфа, Ізраїль. Виявляється, що судів на Хайфу немає, а чартер обійдеться дуже дорого.
На завершення хотілося б відзначити, що, не дивлячись на всі наявні недоробки, вітчизняний ринок розвивається і, найголовніше, змінюється. Розширюються рамки тендерів. Якщо раніше щось чітко проєктувалося під когось, то сьогодні ми з надією дивимося на конкурси.
Коментар фахівця
Володимир Носов, генеральний директор, Укрсталь Конструкція
Наші очікування щодо певної стабілізації в галузі і зростання споживання металоконструкцій на цей рік багато в чому справдилися. Нажаль, в 2016 році обсяг ринку будівель для потреб українських аграріїв не показав очікуваного зростання.
У сегменті ТРЦ спостерігається певне затишшя, пов’язане, в першу чергу, з тим, що тільки в Києві призупинено будівництво п’яти великих торгових центрів. І поки їх будівництво не завершиться, а також поки ринок не переварить ті величезні торгові площі, які на сьогодні практично готові, про будівництво нових ТРЦ мова йти не буде. Також в 2016 році спостерігалося споживання з боку промислових виробників. Тут видна певна позитивна динаміка. В основному це розширення вже наявних потужностей або створення нових. Найбільше таких об’єктів сконцентровано в західній частині України – Закарпатті, Львівська, Івано-Франківська області. Є, безумовно, попит і на ринку ЛСТК. Нажаль, він поки в Україні не сформований, але це ще одне велике поле, яке виробники металоконструкцій, якось не до кінця відпрацьовують. Варто також звернути увагу на роботу з невеликими споживачами. Особливо виробникам чорних металоконструкцій. Традиційно цей ринок був сфокусований на великих споживачів, на промислові, цивільні об’єкти, торгові центри і т.п. А ось ринок дрібних інвесторів ми обслуговуємо досить погано, і там потрібні інші інструменти та інші підходи.
Щодо прогнозів розвитку ринку металоконструкцій, можна сказати що, перш за все це буде пов’язано із загальним пожвавленням вітчизняного будівельного ринку. З початком зведення нових проєктів потреба в металоконструкціях виросте.
Особливим попитом будуть користуватися комплексні рішення, а також кваліфікована технічна допомога. Також, незважаючи на те, що обсяги експорту сьогодні невеликі, ми очікуємо близько 5 тис. т металоконструкцій за результатами 2016 року та бачимо стійкий тренд і хороші перспективи для зростання експорту металоконструкцій будівельного призначення з України.
Коментар фахівця
Сергій Зубко, генеральний директор, Житомирський завод огороджувальних конструкцій
Були складні часи і практично всі компанії на цей момент прийшли трохи пошарпаними. Хтось втратив в якості, хтось в співробітниках і т.д. На кінець 2016 року, коли справи пішли вгору, в галузі почала відчуватися нестача обсягів виробництва. І якщо зараз внутрішній ринок почне рости і ми не докладемо максимум зусиль, щоб наповнити його вітчизняним продуктом, ми дуже легко його можемо втратити. Навколо нас є достатня кількість країн, що мають хороших виробників, які в будь-який момент можуть зайти на наш ринок і тоді вітчизняні виробники понесуть витрати втрачених можливостей.
Відносно зовнішньої торгівлі, потрібно розуміти, що металоконструкції це досить складний експортний продукт. Логістика, митні витрати та інше – накладають додаткове навантаження на кінцеву вартість продукції, що впливає на конкурентоспроможність. Проте, Україна на сьогоднішній день непогано справляється з питаннями експорту металоконструкцій у сусідні регіони. За нашими оцінками, в середньостроковій перспективі ця тенденція буде зростати і набирати обертів.
Сьогодні найбільш перспективним шляхом розвитку компаній є розширення сервісу для існуючих замовників. Додаткові послуги, такі як постачання в комплексі з каркасом огороджувальних конструкцій або будівництво «під ключ» дозволяють компанії отримати більший прибуток. В 2017 році, за нашими прогнозами, ринок покаже вже більш стабільне збільшення обсягів.
Підсумовуючи, хотілося б сказати, те, що ринок буде рости, ми бачимо вже сьогодні, а ось щоб росла галузь потрібно дуже сильно постаратися.
Коментар фахівця
Євген Козлов, віце-президент, Сталекс
Підводячи підсумки минулих трьох кварталів 2016 можна констатувати пожвавлення і зростання ринку. Статистика за 7 місяців говорить про те, що росли всі основні показники: в обсягах виробництва чорного металопрокату, виробництві оцинкованого прокату, виробництві прокату з полімерним покриттям.
Ці показники підтверджуються зростанням показників відвантажень і перевезень. Непрямим показником розвитку ринку металоконструкцій є збільшення числа підприємств, що спеціалізуються на поставках комплексних рішень з металоконструкцій. Асортимент рішень у таких підприємств було розширено пропозицією проєктів «під ключ» для цивільного будівництва. Тенденцією для таких проєктів стало використання різних енергозберігаючих матеріалів і устаткування – базальтової вати, сендвіч-панелей з різними наповнювачами, сонячних колекторів та панелей, твердопаливних котлів. Відповідно зростання ринку металопрокату істотно пожвавили суміжні галузі.
Криза завжди не найкращим чином позначається на ринку. На даний момент казати про закінчення кризи передчасно, зараз відбулося лише пожвавлення ринку щодо 2015 року. Криза різко знизила купівельну спроможність населення в цілому і наслідком є зростання попиту на якомога більш дешеву оцинковану сталь. Трейдери в Україні відреагували на дану тенденцію моментально – запропонували ринку України китайську сталь, що має низьку ступінь оцинкування, яка іноді не перевищує показник в 40 г/м2. Деякі відомі бренди, в тому числі і на суміжних ринках, зіткнулися з проблемою контрабанди продукції з Європи, що також є наслідком кризи, що вибухнула. Тому в найближчі перспективи належить зробити дуже багато: пояснити і економічно обгрунтувати кінцевому замовнику недоліки використання в проєкті металопрофілю виготовленого з низькоякісної оцинкованої сталі, розробити, запропонувати основним операторам ринку, і, найголовніше, впровадити механізми щодо захисту внутрішнього ринку від контрабандних товарів. Стратегічним напрямком є прийняття і впровадження в Україні стандартів продукції та її виробництва аналогічних європейським.
Варто відзначити, що прогнозувати більш ніж на рік в існуючих умовах досить складно. ВВП України в цілому за 3 квартали показав зростання менше 2%, але це вже має досить позитивні наслідки для підприємств. Якщо в 2017 вдасться залучити Європейські інвестиції в Україну, продовжити роботу з модернізації підприємств, прийняти такі необхідні європейські стандарти, то цілком ймовірно, що частку європейських постачальників з тонколистової сталі займуть вітчизняні виробники, а деякі почнуть експансію на європейські ринки збуту. Головне уникнути таких радикальних струсів всередині країни, як відбулися в 2014-2015 роки.
Коментар фахівця
Тетяна Колчанова, директор з розвитку, Український Центр Сталевого Будівництва
За умови, якщо фаза зростання, що спостерігається в економіки України виявиться стійкою, ми прогнозуємо збільшення попиту на металоконструкції на внутрішньому ринку з боку аграріїв, торгівлі і промисловості. З огляду на серйозний потенціал застосування металоконструкцій в будівництві, ключовим завданням УЦСБ ми ставимо просування передових технічних рішень і переваг будівництва із застосуванням металоконструкцій в середовищі замовників будівництва.
У 2016 році ми сконцентрувалися на сталезалізобетонних рішеннях, тому що бачимо серйозний потенціал застосування таких конструкцій при зведенні багатоповерхових об’єктів нерухомості.
У 2017 році ми маємо намір продовжувати роботу УЦСБ по виходу українських виробників металоконструкцій на європейські ринки і першим закордонним заходом стане BUDMA 2017 (м. Познань), в рамках якого буде відбуватися поширення англійської версії каталогу учасників українського ринку сталевого будівництва 2016/2017. При високому рівні виробничого процесу і можливості випускати продукцію відповідно до EN 1090, наші виробники можуть запропонувати європейським замовникам більш низьку ціну на металоконструкції, ніж заводи з Європи.
Серед ключових проєктів Асоціації на 2017 рік, варто виділити:
Коментар фахівця
Юрій Колесник, директор з регіонального розвитку, Стальмонтаж-конструкція
В 2016 році спостерігалася низька позитивна динаміка на попит металоконструкцій по відношенню до минулого року. Пояснюється це, в першу чергу, не вирішеною ситуацією на сході України, а також торговельною війною з Росією, посиленням фіскального тиску на бізнес, не вирішеними питаннями з поверненням ПДВ для експортерів.
Незважаючи на ці фактори, попит на металоконструкції в минулому році (близько 65 000 т) був сформований такими споживачами, як сектор комерційної нерухомості і торгівлі, а також спостерігалося будівництво об’єктів сільськогосподарського призначення як великими учасниками АПК, так і невеликими фермерськими господарствами. У меншій мірі споживачами металоконструкцій були об’єкти інфраструктури та дорожнього будівництва (спорудження мостів, естакад, дорожні бар’єри і т.д.). Для того щоб розуміти чи зміниться в 2017 році тенденція основних сфер і динаміка обсягу споживання металоконструкцій, слід врахувати можливі зміни у внутрішніх і зовнішніх факторах економіки. Позитивна динаміка місцевого ринку металоконструкцій може бути забезпечена стабілізацією обстановки на Донбасі, зрозумілою кредитної та валютно-курсовою політикою, поліпшенням інвестиційного клімату.
В 2017 році основними споживачами залишаться аграрні підприємства, комерційний і торговий сектор. По-перше, міжнародні інвестиційні організації (ЄБРР, IFC і т.д.) продовжують вірити в потенціал українського аграрного господарства. Тільки цими інвесторами в 2016 було вкладено в різні сільськогосподарські проєкти більше $350 млн. По-друге, прийнятий закон про дерегуляцію в АПК продовжує знижувати аграріям корупційні витрати, а це мільярди гривень економії. По-третє, в Україні споживання металоконструкцій на душу населення знаходиться на одному з найнижчих рівнів, навіть з країн СНД.
До того ж не варто забувати про експортний напрямок (металоконструкції для будівництва нежитлових будівель, секції мостів, резервуари). Це близько 8-9 тис. т в 2016 році. Навіть з огляду на непрості умови роботи на зовнішньому ринку, високі вимоги до якості продукції (сертифікація EN 1090, ISO 3834), тривалі відстрочки платежів і малі терміни поставки – ціна готових українських металоконструкцій значно вище, ніж на внутрішньому ринку. Перспективними географічними напрямками для експорту металоконструкцій будуть країни Європи, зокрема Польща, де вартість металоконструкцій доходить до 3000 Євро. Звичайно, учасникам ринку буде потрібен час, щоб пристосуватися до поточних умов і налагодити оптимальні умови для роботи на зовнішньому ринку, але результат може перевершити навіть найсміливіші очікування.
Коментар фахівця
Юлія Діденко, маркетолог, Булат.ЮА
Дотримуючись загальноекономічних тенденцій в Україні, 2016 рік характеризується скороченням ринку металоконструкцій і посиленням конкуренції в сегменті листового прокату. Зниження купівельної спроможності зумовило падіння попиту переважно в приватному секторі. У зв’язку з цим збільшилася частка ринку продукції економ-класу з дешевої низькоякісної сировини. Деякі компанії намагаються демпінгувати за рахунок пропозиції низькоякісної продукції із сировини китайського виробництва з низьким вмістом цинку і поліестеру. Для того, щоб утримати свої позиції на ринку, виробники шукають шляхи здешевлення собівартості продукції, найчастіше, за рахунок втрати якості виробів і зниження терміну служби.
У зв’язку з погіршенням кримінальної обстановки в Україні найбільшим попитом у приватних клієнтів користувався профнастил для огорож найбільш бюджетних видів. У корпоративному секторі спостерігається схожа тенденція. Якщо проєкт об’єкта замовника не передбачає зміни технічних параметрів продукції (тип, висота профілю, товщина металу, тощо), економія відбувається за рахунок заміни металу, наприклад, з полімерним покриттям, на більш дешевий варіант – з покриттям цинк.
Основним споживачем профнастилу та металочерепиці в минулому році стали держструктури, які здійснюють закупівлі для об’єктів цивільного та військового призначення, зокрема, Міністерства оборони. Що стосується обсягів споживання, то акцент змістився на користь держзакупівель. Основними замовниками є державні компанії і великі приватні корпорації. Відповідно, скоротилася частка замовлень приватних клієнтів.
Цінові коливання можливі. Вартість готової продукції обумовлена двома основними факторами: падінням курсу гривні і зростанням світових цін на сталь. У другій половині 2016 року ціни на сталь виросли в середньому на 33-35%.
На нашу думку, під впливом загальних економічних процесів в Україні, ситуація на ринку металоконструкцій в 2017 році буде нестабільною. Пропозиція буде регулюватися попитом, можливо незначне зниження обсягів виробництва листового прокату в Україні. Думаємо, що зростання конкуренції в сегменті «профнастил та металочерепиця» вплине на подальший перерозподіл ринку: витіснення дрібних виробників сильнішими конкурентами.
Джерело: КАПбудівництво
