1 Обсяг ринку швидкомонтованих будівель (БМЗ) України в минулому році знизився більш ніж в два рази в порівнянні з 2014 і повернувся до показників далекого 2007 року. Однак вже за підсумками першого півріччя 2016 цей сегмент продемонстрував зростання на 30%.
Український ринок швидкомонтованих будівель (БМЗ) до світової економічної кризи 2008-2009 років був одним з найбільш швидкозростаючих сегментів економіки країни: за оцінками експертів, попит на цю продукцію щорічно збільшувався приблизно на 50% (при цьому деякі гравці ринку називали цифру і в 100% ). Найбільшим споживачем БМЗ був сегмент торговельної нерухомості, на який в докризовому 2007 році припадало 45% всього споживання цієї продукції в країні.
За інформацією компанії Rauta, в 2011 році ринок БМЗ України досяг 4,7 мільйона м2, що є найвищим показником після кризи 2008 року. За підсумками 2015 років його обсяг склав близько 1,77 мільйона м2, що в 2,6 рази менше, ніж в 2011, в 2,1 рази нижче, ніж в 2014, і приблизно можна порівняти з показником 2007 року (за оцінками компанії Укрсталь Конструкція, в 2007 році загальний обсяг ринку БМЗ склав близько 1,5-1,7 млн м2).
Сьогодні ринок БМЗ знаходиться в гіршому становищі, ніж будівельна галузь України в цілому. Це пов’язано з тим, що швидкомонтовані будівлі в основному застосовуються в комерційній нерухомості, обсяги якої істотно скоротилися за останні роки. Отже, якщо показники будівельної сфери трохи поліпшуються за рахунок зведення житла, то на сегменті БМЗ даний фактор не відображається. Проте, найбільш оптимістично налаштовані гравці ринку сподіваються, що 2015 рік став «дном», відштовхнувшись від якого, ринок почне повільний підйом. «У першому півріччі 2016 в сегменті БМЗ намічається зростання. Зокрема, за підсумками січня-червня ми спостерігаємо збільшення кількості замовлень на проектування приблизно на 30%, споживання металу зросло приблизно на 40%, попит на сендвіч-панелі – на 50%. В цілому, середнє зростання ринку БМЗ за результатами першого півріччя 2016 склало близько 30%, а його обсяг за підсумками 2016 року може скласти більше 2 млн м2, – коментує Андрій Озейчук, директор Rauta. – Робити прогнози на друге півріччя 2016 складно через слабку стійкості нинішніх ринкових тенденцій. Хочеться сподіватися на те, що цей ріст буде довгостроковим і призведе до загального стійкого розвитку ринку БМЗ».
За даними компанії Ллентаб, сьогодні основний попит на БМЗ формують гравці сільськогосподарського ринку і українські виробники-експортери.
В той же час далеко не всі оператори ринку швидкомонтованих будівель налаштовані так оптимістично. Наприклад, як розповідає Костянтин Іванов, генеральний директор компанії Ллентаб, в поточному році обсяг виконаних підприємством замовлень і робіт буде одним з найнижчих за останні кілька років. «В 2015 році ми побудували досить багато об’єктів за рахунок підписаних раніше договорів. Кількість поточних замовлень зменшилася, і до кінця року, як мені здається, не варто очікувати кардинальних змін і збільшення попиту на БМЗ», – зазначив експерт. Як вважає Олександр Мартинюк, регіональний директор компанії ZEMAN Bauelemente GmbH, підсумки 2016 року не відрізнятися від попереднього. «Поки очікується тільки падіння ринку. Інвестиційні процеси в країні відкладені через тривалі очікування політичних і економічних реформ. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені, однак цього недостатньо, щоб повернути довіру інвесторів. Ми очікуємо зростання внутрішнього українського ринку не раніше 2017 року», – зазначив експерт.
Обсяг побудованих швидкомонтованих будівель в Україні, 2011-2015 роки. Джерело: Держкомстат України, Rauta
Падіння ринку БМЗ обумовлено зниженням будівництва проектів, які є основними споживачами цієї технології: торговельних, складських та логістичних центрів, а також промислових будівель. Об’єкти сільськогосподарського призначення, які близько 10 років тому в загальній структурі споживання БМЗ займали 7%, сьогодні є основним генератором попиту на такі конструкції. За даними Rauta, в 2015 році частка таких проектів в загальній структурі споживання БМЗ склала 45%. Частка торгової нерухомості скоротилася з 45% в 2007 році до 26% в 2015 році, об’єктів промислового призначення – з 25% до 14%, а частка складської нерухомості залишилася без змін і склала 15%. «Зараз майже всі гравці ринку БМЗ працюють в сільськогосподарському сегменті, що обумовлено глобальним спадом інших секторів, які раніше були найбільшими споживачами цієї технології будівництва», – розповідає Олександр Мартинюк.
Структура попиту на продукцію БМЗ по галузях і видам нерухомості, 2015 рік. Джерело: Держкомстат України, Rauta
«В основному за технологією БМЗ будуються будівлі промислового і складського призначення, замовники яких є найбільш чутливими до загальноекономічної ситуації. Інвестиції в ці об’єкти пов’язані з розвитком бізнесу, а в останні роки підприємства мінімізували такі вкладення через нестабільну обстановку в країні», – прокоментував Костянтин Іванов, підтвердивши, що сьогодні основний попит на БМЗ формують гравці сільськогосподарського ринку. Від таких компаній надходять замовлення на різні об’єкти, в тому числі овоче- і фруктосховища. Крім того, сьогодні активними споживачами БМЗ також виступають українські виробники-експортери. «Зараз таким підприємствам, які отримують виручку в іноземній валюті, вигідно розширювати свої активи через досить низькі ціни на будівельні роботи», – зазначив Костянтин Іванов. Наприклад, серед останніх об’єктів, побудованих компанією Ллентаб, – сховище для ягід в Житомирській області, холодильний термінал для фруктів в Одеській області, цех з виробництва вертольотів в Київській області. У поточному році компанія Укрсталь Конструкція здійснила виготовлення і поставку металоконструкцій для першої черги комплексу з кондиціонування насіння сільськогосподарських культур в Кам’янець-Подільському. Також серед останніх проектів компанії, реалізованих для замовників з агросектора, – реконструкція існуючих та будівництво нових будівель і споруд для компанії Кернел і участь у виготовленні, постачанні і монтажі будівельних і резервуарних конструкцій виробничо-перевантажувального комплексу компанії Бунге Україна в Миколаєві.
Компанія АртБудСервіс, основним напрямком якої є будівництво промислових і логістичних комплексів, в червні поточного року підписала договір про співпрацю з РДО Україна в рамках будівництва центру для демонстрації, продажу та ремонту сільськогосподарської техніки John Deere в Вінниці. Завершення об’єкта заплановано на II квартал 2017 року. Крім того, портфель нещодавно реалізованих або поточних проектів компанії, що зводяться із застосуванням БМЗ, включає виробничі і складські об’єкти, наприклад, адміністративно-логістичний комплекс загальною площею 30 000 м2 в Київській області (замовник – «Компанія міжрегіонального сервісу», терміни виконання проекту – II квартал 2017 року), цех з виробництва дитячого харчування на території молокозаводу Кремез в Полтавській області (замовник – Кременчуцький міськмолокозавод (Danone), терміни виконання – листопад 2015 року), виробничо-складське приміщення бісквітного корпусу Тростянецької шоколадної фабрики України в Сумській області (замовник – компанія Mondelez Ukraina, терміни виконання – червень 2015 року). У поточному році АртБудСервіс і Mondelez Ukraina продовжили співпрацю, в рамках якої виконуються будівельні роботи з розширення пакувальної зони цього корпусу за рахунок прибудови 1800 м2 площ.
Крім падіння обсягів ринку і зміщення попиту, серед основних тенденцій сегменту БМЗ України в 2015-2016 роках було закриття деяких компаній, що спеціалізуються на виробництві або постачанні комплектуючих, а також на монтажі будівель. Традиційно в кризовий період закриваються або перепрофілюються в інші бізнеси переважно невеликі або неспеціалізовані підприємства, неефективні компанії або гравці, які працюють в низькому ціновому сегменті. «Кризовий період позитивний для замовника, адже на ринку залишаються найсильніші, стабільні та надійні підрядники», – вважає Костянтин Іванов. Дійсно, за словами експертів, на ринку залишилися в основному середні і великі підприємства, однак деякі з них погіршили свої позиції.
За оцінкою Rauta, ринок БМЗ на сьогоднішній день істотно фрагментований і жоден з гравців не займає більше 5%. Згідно зі статистикою цієї компанії, структура сегмента в розрізі національної приналежності має наступний вигляд: проектування і виробництво каркасів – 99% українські підприємства, огороджувальні конструкції – 60% українські та 40% європейські виробники. «У сегменті несучих конструкцій внаслідок девальвації гривні українські каркаси витіснили імпортні за рахунок більш низької ціни, а в сегменті огороджувальних конструкцій імпортні матеріали виграють завдяки високій якості і довговічності, а також естетичній привабливості», – пояснює Андрій Озейчук. Юрій Віняр, однак, вважає, що український ринок швидкомонтованих будівель заповнений гідними аналогами європейської продукції. «Безумовно, якість європейських товарів залишається вище, ніж українських, проте практично всі вироби, які імпортуються в Україну, вже виготовляються в нашій країні. Щоб убезпечити себе від неякісних матеріалів, важливо працювати лише з перевіреними постачальниками, особисто інспектувати заводи виробників і їх товари», – говорить експерт.
Крім скорочення обсягів будівництва на ринку нерухомості спостерігається тенденція до зниження площ нових об’єктів, а це – можливість для завантаження ще працюючих невеликих підприємств, потужності яких дозволяють виконувати такі замовлення, в той час як в докризовий період замовники воліли працювати з великими виробниками і постачальниками. «Компанії АртБудСервіс цікаво працювати з невеликими підприємствами, які орієнтовані на результат і націлені на розвиток. Наприклад, наші останні тендери на поставку покрівельного профнастилу і сендвіч-панелей виграли саме такі компанії, – розповідає Юрій Віняр. – Такі постачальники або підрядники працюють «на ім’я», а тому намагаються швидко і якісно виконувати замовлення і вирішувати різні питання і ситуації. До того ж, у них досить гнучка цінова політика. Більшість таких компаній створюються топ-менеджерами, вихідцями з великих підприємств, які мають за спиною достатньо досвіду, знань і напрацьованих контактів, тому з ними легко вести бізнес. З мінусів можна відзначити лише те, що невеликі компанії не завжди володіють достатньою кількістю адміністративних ресурсів, що згодом може негативно позначитися на термінах поставки».
Стиснення українського ринку швидкомонтованих будівель і суттєве скорочення кількості та обсягів замовлень змушують діючих гравців ринку шукати способи виживання. «Основними заходами, які приймаються компаніями в складний період, є зміна методів роботи з клієнтами, управління якістю і бізнес-процесами», – каже Олександр Мартинюк. Крім того, в останні роки багато підприємств почали активно займатися питаннями експорту. Найбільш далекоглядні з виробників сертифікували продукцію відповідно до європейських стандартів, що посилило можливості експорту товару на ринки Європейського союзу. Крім того, збільшився експорт БМЗ в країни СНД і Африки, де українські конструкції затребувані завдяки нижчій вартості в порівнянні з зарубіжними аналогами. «Сьогодні працюють лише ті заводи, які в більш сприятливі для галузі часи змогли реорганізувати виробництво в якісну і кількісну сторони. Таким підприємствам відкриті можливості для експорту», – повідомив Олександр Мартинюк, відзначивши, що компанія ZEMAN Bauelemente GmbH також активно шукає замовників за кордоном.
За прогнозами Андрія Озейчук, експортний напрям буде залишатися перспективним до того моменту, поки рівень ринкових цін в Україні, з урахуванням витрат на логістику, буде нижче за аналогічний показник сусідніх країн. «Процес виходу на зовнішні ринки є досить тривалим, однак компанії, які навчилися працювати за світовими стандартами якості, можуть застосовувати отримані знання для розвитку українського будівельного ринку», – коментує експерт. Rauta також розвиває експортний напрям діяльності, пропонуючи європейським замовникам послуги з проектування за Єврокодами і постачання сталевих конструкцій згідно Євронорм.
Компанія Ллентаб, яка входить в шведську групу і є її дочірнім підприємством в Україні, також виконує роботи на експорт. Так, її конструкторський відділ розробляє проекти для інших країн Європи, що допомагає зберегти команду технічних і монтажних фахівців.
Незважаючи на збільшення частки експорту і зменшення частки імпорту, на українському ринку працюють компанії, які є постійними замовниками зарубіжних БМЗ. «До стрімкого стрибка курсу євро українським гравцям було не лише престижно, а й досить вигідно працювати з європейськими виробниками, – розповідає Юрій Віняр. – Сьогодні майже всі компанії, що використовують матеріали і обладнання з Європи, є або підприємствами з іноземними інвестиціями, або зобов’язані застосовувати певний відсоток вироблених і поставлених з Європи матеріалів, наприклад, для отримання кредиту, або ж мають негативний досвід роботи з українськими недобросовісними виробниками. Такі замовники готові переплачувати 10, 20 і навіть 30%».
Незважаючи на зменшення кількості гравців на українському ринку БМЗ, конкуренція як і раніше залишається високою через скорочення числа замовлень, тому в даний час багато компаній застосовують тактику відокремлення від конкурентів і посилення позицій за рахунок різних інструментів і підходів в роботі. Наприклад, за словами Андрія Озейчука, гравці ринку акцентували увагу на «ощадливому» будівництві: проектуванні об’єктів з урахуванням зменшення матеріалоємності конструкції, пропозиції енергоефективних матеріалів і енергозберігаючих технологій, а також на скорочення термінів зведення будівель. Компанія Ллентаб знизила вартість монтажних робіт і розширила перелік додаткових послуг. «Всі матеріали, які пропонує наша компанія, є імпортною продукцією, тому ми намагаємося давати замовникам додаткові послуги, наприклад, забезпечуємо повний цикл по зведенню сталевої будівлі, починаючи від проектування і закінчуючи монтажем (без загальнобудівельних робіт)», – повідомив Костянтин Іванов.
Найменш популярним способом посилення позицій в період падіння ринку є технологічне переозброєння виробництва. «Це досить складний і капіталомісткий, а тому мало популярний процес в період кризи», – каже Олександр Мартинюк. Однак незважаючи на скорочення обсягів ринку і кількості замовлень, компанії не перестають розробляти нові продукти у відповідь на запити замовників і світові тенденції. Наприклад, компанія Сталекс в поточному році виводить на ринок новий бренд металлосайдинга, який виробляється із сталі з покриттям, що імітує різні породи і структуру дерева. З новинок компанії Rauta – повітронепроникні стіни, що дозволяють зробити комерційне будівництво енергопасивним за рахунок зниження витрат на опалення і кондиціонування, перфоровані вентильовані фасади, плівкові покриття, що дозволяють наносити на сендвіч-панелі різні малюнки і фасадні сонячні батареї з плівкою, що перетворюють сонячне освітлення на електроенергію .
За оцінками експертів, ринок БМЗ України дуже перспективний. Як тільки політична і економічна ситуація в країні стабілізується, будівельний ринок відновиться і швидкомонтовані будівлі, на хвилі відкладеного попиту, стануть користуватися великою популярністю у замовників завдяки багатофункціональності та застосуванню в будівництві об’єктів різного призначення (складські комплекси, торгові та розважальні центри, спортивні споруди, супер- і гіпермаркети, ін.). «У нашу компанію досить активно надходять запити на проектування та будівництво, які, однак, поки що мало трансформуються в підписані договори. Така тенденція свідчить про те, що на ринку створюється великий відкладений попит, – розповідає Костянтин Іванов. – Інвестори чекають стабілізації та мінімальної впевненості в завтрашньому дні, тому що бізнес повинен бути прорахований на кілька років вперед. Якщо в економіці країни збережуться тенденції стабільності, які спостерігаються сьогодні, то в наступному році можна очікувати зростання ринку БМЗ».
Основною перевагою БМЗ експерти називають швидкість будівництва, що зараз особливо затребуване замовниками. «Ми спостерігаємо підвищення вимог клієнтів до термінів зведення будівель комерційного призначення, зокрема – до їх скорочення, в зв’язку з чим особливим інтересом замовників користуються БМЗ», – розповідає Андрій Озейчук. За словами експерта, в порівнянні з класичними технологіями будівництва, БМЗ скорочують загальний термін зведення будівлі на 20-50% і в деяких випадках нівелюють ціновий фактор, оскільки замовник починає швидше отримувати грошовий потік від ключового бізнесу за рахунок більш швидкого введення об’єкта в експлуатацію. За даними Rauta, ринкова вартість будівель БМЗ за останні кілька років в доларовому еквіваленті залишається приблизно на одному рівні – від $200/м2 до $500/м2 в залежності від вимог замовника. Ця вартість включає проектування, поставку матеріалів, монтаж і здачу в експлуатацію.
Іншими перевагами БМЗ, як каже Олександр Мартинюк, є передбачуваність і гнучкість. Наприклад, за словами експерта, металоконструкції якісно відрізняються на тлі інших будівельних матеріалів і конструкцій завдяки тому, що забезпечують простір для маневру, дають можливість створення вільних планувань і великих прольотів, що також затребуване замовниками сьогодні.
Джерело: Commercial Property №8 (156) серпень 2016
